Отож вже є одна стаття ні про що а саме Інкубатор – це… Ну що ж спробую тут ввести трохи конкретики в даному проекті. Питання на які я спробую відповісти в даній статті:
- На яку кількість курячих яєць буде даний інкубатор.
- Схема інкубатора (не електрична)
- Контроль та підтримка температури
- Контроль та підтримка вологості
- Система провітрювання
- Переворот яєць
- Живлення інкубатора
- Керування і моніторинг
1. На яку кількість курячих яєць буде даний інкубатор.
Насправді це питання основне з чого потрібно починати. Ну що ж як визначити цей параметр. Для побутових потреб навряд хтось при здоровому глузді зробить інкубатор на 100 і більше яєць. Куди ви подінете таку кількість виводку? Хтось може сказати що можна завантажувати інкубатор не на всі 120% – та камон народ. Я теж люблю запас але в усьому треба мати міру.
Добре зайдемо з іншої сторони – як ці яйця будуть в інкубаторі сидіти (чи то лежати 🙂 ) . Насипом перекладені картоном чи ще якоюсь заразою – я не хотів. І вирішив що варто взяти стандартні лотки які продаються із харчовими яйцями в будь-якому магазині, відрізати в них вершини і поставити із яйцями в основні лотки із високими стінками. Прорізи дозволять не сильно заважати вентиляції в середині інкубатора, робота із яйцями в такій тарі одне задоволення. Два лотка для початку повинно задовільнити всі мої потреби. Для перфікціоністів можна закупити пару пластикових лотків:
Результат – 60шт курячих.
Що робити із яйцями інших видів птиці – поки не знаю.
2. Схема інкубатора (не електрична)
Отож для нормальної інкубації 60 яєць які розміщенні в стандартних лотках плюс вивідна корзина потрібно забезпечити рівномірну температуру для всіх яєць, та циркуляцію повітря. Для забезпечення циркуляції повітря я вирішив обрати схему із фальш стіною. Ця схема дозволяє отримати постійну і рівномірну циркуляції всього об’єму повітря в середині інкубатора.
3. Контроль та підтримка температури
Температура – досить важливий параметр для інкубатора. В якості джерела тепла вирішено використати термоелемент разом із вентилятором. Ці два елементи було взято із звичайного побутового нагрівача із піднебесної.
В якості заміни можна використати готові нагрівальні блоки, термо-кабель, при живленні від мережі 230В. Та виготовлений власноруч із ніхрому при живленні від 12В.
Потужності нагрівача в 250Вт повинно із запасом вистачити для інкубатора на 60 яєць.
Датчики температури – їх два основних. Один датчик розміщено посередині між двома лотками, і другий кріпиться на яйце. Яйце повинно бути живим. В якості датчиків обрав стандартні DS18B20.
4. Контроль та підтримка вологості
Функцію контролю вологості покладено на два датчика AHT10. Ці датчики мають досить високу точність і стабільність параметрів. Два таких датчика дозволяють контролювати достовірність значення вологості і додатковим бонусом є можливість вимірювання температури.
Можливо після дослідної експлуатації даного інкубатора буде оптимізовано кількість датчиків температури та вологості.
Для корегування вологості в інкубаторі вирішено використати схему вентилятор який обдуває ємність із водою в інкубаторі.
5. Система провітрювання
Система провітрювання буде складатись із додаткового вентилятора та гравітаційного клапана через який буде здійснюватися обмін повітря. Спершу провітрювання буде здійснюватися згідно таблиці параметрів інкубації, але в планах є закупка датчика СО2 для вмикання провітрювання при збільшенні концентрації вуглекислого газу в середині інкубатора. По результатам цих вимірювань буде скорегована таблиця режимів інкубації.
6. Переворот яєць
Переворот яєць вирішено зробити автоматичним. Не уявляю собі схему при якій потрібно декілька разів на добу підходити і руками це робити.
Для перевороту буде використано лінійний актуатор. Як виявилось це найдорожча покупна деталь.
7. Живлення інкубатора
Тут є цікава дилема. Інкубатор бажано мати можливість заживити від резервних джерел, і тут першим що приходить в голову це автомобільна АКБ із напругою 12В. В принципі обрані компоненти інкубатора дозволяють його функціонування від такого джерела. Але це накладає обмеження на нагрівний елемент який доведеться виготовляти самостійно. Ще одним важливим мінусом такої схеми є досить серйозні вимоги до джерела живлення.
Поки повне функціонування інкубатора від напруги 12В не буде. Нагрівний елемент буде на напругу 230В. Після дослідної експлуатації інкубатора буде зрозуміло яку потужність він споживає, і можливо ідея заживити весь інкубатор від напруги 12В таки буде реалізовано.
8. Керування і моніторинг
Тепер мої думки дійшли до елементів керуванням цього заводу по випуску курчат.
- Отож обов’язковим компонентом будуть дисплей із відображення режимів роботи та кнопки керування.
- Біпер який буде вигризати мозок своїм чудовим звуком при потребі звернути увагу на стан інкубації.
- Додатковим бажано мати можливість моніторингу та керування інкубатором через мобільний телефон.
Екран вирішено використати великий символьний дисплей 2 строки по 16 символів. Він простий в роботі і дозволяє вивести всю необхідну інформацію.
Для можливості роботи із мобільним телефоном вирішено передбачити можливість інтеграції в схему модуля ESP8266.
Виникло питання підтримки різних сертифікатів для різних доменів. І як виявилось – це можливо. Отож далі приклати конфігурації: Postfix Після запускаємо $ postmap -F hash:/etc/postfix/vmail_ssl.map . . .
Магнітний підсилювач – це як забута технологія колись дуже розвинутої цивілізації. Може виникнути питання – “Якого рожена я це дістав і стряхую столітний пил”. Як . . .