Магнітний підсилювач – це як забута технологія колись дуже розвинутої цивілізації. Може виникнути питання – “Якого рожена я це дістав і стряхую столітний пил”. Як виявляється ці штуки не такі вже й забуті і їхня надійність і простота досі може бути вирішальним фактором при виборі керуючого елементу. Керування просте зрозуміле і надійне, сам магнітний підсилювач теж нічому ламатись. Отож я тут накидав трохи тексту по одному із застосувань, та трохи літератури по принипу дії, розрахунку таких підсилювачів, та використанню їх в зарядних пристроях для АКБ.
Може здатися неймовірним, але магнітний підсилювач сьогодні є майже в кожному будинку. Саме з його використанням найчастіше виконаний канал +3.3 У в недорогому комп’ютерному блоці живлення формату ATX. Коштувало мені простягнути руку й дістати з полки плату старого комп’ютерного БП, як магнітний підсилювач виявився прямо перед очима.
Схемотехника вузла формування напруги +3.3 У звичайно наступна: використовуються ті ж відводи вторинної обмотки, що й для каналу +5 В. Але випрямляч каналу +3.3 У підключений через дросель, що насичується. На фото це L3, він зовсім маленький. У якості опорного джерела й підсилювача помилки служить мікросхема ІC6 типу TL431, залежно від вихідної напруги регулюється постійна складова струму дроселя. І робить це малопотужний транзистор Q4, у той час як струм навантаження каналу +3.3 У може досягати 10 А и більш.
Фактично, у цій схемі дросель, що насичується, працює як ключ. Докладно принцип роботи викладений у матеріалах юнітродовских семінарів, а конкретно в документі slup129.pdf.
Додаткова література по магнітним підсилювачам:
Магнітні підсилювачі в зарядних пристроях:
Усім привіт! Сьогодні ми з Вами докладно розглянемо другу нормальну форму (2NF) бази даних, зокрема Ви довідаєтеся, які вимоги пред’являються до таблиць, щоб база даних . . .
Сьогодні ми з Вами поговоримо про першу нормальну форму бази даних, зокрема Ви довідаєтеся, які вимоги пред’являються до таблиць, щоб база даних перебувала в першій . . .
